| |
Видатні люди села Довжанка
У Довжанці народилися редактор, громададський діяч В. Бачинський, природознавець М. Мельник, диригент опери В. Садовський та Софія Окуневська-Морачевська, яка найпершою з жінок-українок Австро-Угорщини стала доктором медицини.
Реклама:
У інтернеті була знайдена стаття про Софію Окуневську-Морачевську, яка була подругою видатної української письменниці Ольги Кобилянської. В автобіографії 1927 року О.Кобилянська скаже, що завдяки С.Окуневській для неї відкрився "інший світ".
Дещо із біографії Софії Окуневської-Морачевської
... Отже, народилася Софія Окуневська 12 травня 1865 року в селі Довжанка (така справжня назва) Тернопільського повіту, тобто в сусідній області, де після закінчення Львівської духовної семінарії працював священиком її батько, непересічна особистість, який походив із старовинної української родини.
Священиком, однак, Атанасій Окуневський був недовго. Після несподіваної смерті дружини в 1870 році він, за деякими твердженнями, зрікається духовного сану і присвячує своє життя медицині.
Отже А.Окуневський, 1833 року народження, закінчив Львівську генеральну греко-католицьку семінарію в 1860 році. 1863 року одружився з Кароліною Лучаківською і після висвячення почав працювати священиком у місті Заліщики. Наступного року працював у Бережанах, а з 1865 року — в селі Довжанка Тернопільського повіту, де і народилася донька Софія. У 1866 році сім'я мешкає в Русові, а в 1867 році місцем праці стає село Садки неподалік Заліщиків. Після смерті дружини А.Окуневський переїжджає на Буковину, де тоді проживала більшість його родичів (кількох своїх родичів-буковинців пізніше С.Окуневська згадує в одному з листів до О.Кобилянської). Упродовж восьми років А.Окуневський свій пастирський обов'язок виконує у названій в листі Садгорі, а 1878 року, як відповідь на його неодноразові прохання, одержує від митрополита офіційний дозвіл студіювати медицину у Віденському університеті. Закінчивши навчання у 1881 році, доктор медицини А.Окуневський починає працювати повітовим лікарем у Кімполунзі (Південна Буковина, Румунія), у місті юності нашої видатної землячки — О.Кобилянської.
До речі, вона в усіх автобіографіях наголошувала про вирішальний вплив цієї родини на неї, тоді ще нікому невідомої, початкуючої письменниці. У її автобіографії 1927 року, зокрема, сказано: "Коли з часом був перенесений в гори, саме в місто Кімполунг, батько Софії Окуневської, пізніше лікарки, по мужу Морачевської (як повітовий лікар), отворився для мене з її знакомством, через неї і з знакомством її родички — української письменниці Наталії Кобринської — інший світ. Між нами зав'язались такі гарні і приятельські відносини, що тривали роками, як, може, рідко між жінками. Їм обом звірилась я із своєю тайною, соромлячись немало про свій "злочин" (тобто перші літературні спроби німецькою мовою — В.В.) і передаючи дещо з написаного до перечитання.
Вони звернули мою увагу на те, що мені, як українці, треба по-українськи писати, і прирекли старатись для мене відповідні твори, що відзначалися б не лише цікавим змістом, але й гарною мовою, в чому і додержали своє слово, доки це було їм можливо".
Незабаром С.Окуневська і для О.Кобилянської, і для інших представниць "слабшої половини людства" стала зразком того, що жінка може не тільки обмежуватися передбачуваними тодішньою мораллю обов'язками "трьох К" (в перекладі з німецької — дітьми, церквою, кухнею), а й досягти омріяної, вищої мети. Незважаючи на заборони, закони чи й осуд. І бути не "синьою панчохою", а висококваліфікованим фахівцем, надзвичайно красивою, чутливою жінкою, ніжною мамою і бездоганною господинею ...
www.doba.cv.ua
|
|
|
